У Туреччині відкрили римську гробницю, в якій були розкидані «мертві цвяхи». Вона була запечатана 2000 років тому, щоб захистити живих від «неспокійних мертвих», повідомляє Daily Mail.
Археологи вважають, що особи, які закрили склеп, навмисно викинули на землю 41 зігнутий і скручений цвях. Потім вони запечатали його таким чином, щоб gозначати, що вони боялися, що людина всередині буде переслідувати їх. Склеп був запечатаний 24 цеглинами і шар вапняної штукатурки поверх цього.
Похована особа — дорослий чоловік — був кремований і похований у тому самому місці, що, за словами дослідників, було незвичною практикою в римські часи.
Незвичайна могила була знайдена в археологічному місці Сагалассос на південному заході Туреччини і датується 100-150 роками нашої ери. «Поховання було закрито не одним, не двома, а трьома різними способами, які можна розуміти як спроби захистити живих від мертвих — або навпаки», — перший автор дослідження Йохан Клейс, археолог із Левенського католицького університету.
Що знайшли в 2000-річній гробниці?
41 гнутий і скручений цвях ,24 цеглини, шар вапняної штукатурки, обпалені залишки кісток, осколки битого скла, монету II століття нашої ери з Туреччини.
«Незважаючи на те, що кремація на місці, покриття плиткою або штукатуркою та загнуті цвяхи — це всі практики, відомі з кладовищ римської доби. Але поєднання цих трьох практик раніше не знаходили», – містер Клейс. Він додав, що це свідчить про страх перед «неспокійними мертвими». «Кремовані людські останки не були витягнуті, а поховані на місці, оточені розсипом навмисно загнутих цвяхів і ретельно запечатані під плиткою та шаром вапна. «Для кожної з цих практик текстові та археологічні паралелі можна знайти в інших місцях стародавнього середземноморського світу, сукупно припускаючи, що діяли магічні вірування».
Традиційно кремації в римські часи включали похоронне вогнище з подальшим збором креманів, які поміщали в урну і ховали в могилі або поміщали в мавзолей. Але на основі анатомічного розташування кісток, що залишилися в Сагалассосі, дослідники змогли розшифрувати, що ця була зроблена на місці.
Проте зберігалися типові похоронні предмети: монета, керамічний і скляний посуд, уламки плетеного кошика, залишки їжі. Це свідчить про те, що чоловіка любили, кажуть дослідники.
Вони вважають, що його, ймовірно, поховали члени сім’ї, просто в нетрадиційний спосіб, на підготовку та проведення якого знадобилися б дні.
Наприклад, це могла бути форма магічного ритуалу, який був «імпровізованою відповіддю на сприйману «неприродну» хворобу та смерть».
ДОВІДКА: Сагалассос, який був населений з п’ятого століття до нашої ери до 13 століття нашої ери, має ряд прикладів архітектури римської доби, включаючи театр і комплекс лазень.
Коли його покинули, місто поросло рослинністю, яка, у свою чергу, зберегла його протягом кількох століть.
Читайте також: У стародавньому Атегуа виявили найменший римський амфітеатр.
