В опитуванні прийняли участь 511 біженців у 30 країнах.
Більшість українських біженців зазначають, що грошей їм вистачає лише на харчування та на придбання необхідних недорогих речей. Тільки 1% українців можуть собі дозволити придбати практично все, що хочуть.
Про це повідомляє Український центр економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова. Були опитані 511 біженців у 30 країнах.
Оцінка біженцями свого становища в країні перебування
82% респондентів відповіли, що в країні перебування отримали статус тимчасового захисту. Прицьому, 10% не мають статусу тимчасового захисту чи біженця і не подавали відповідні документи.
Говорячи про основне джерело засобів існування, 28% респондентів називають матеріальну допомогу з різних джерел (помітно частіше таку відповідь дають біженці в Німеччині — 48%), 19% — попередні грошові заощадження, 12% — постійну роботу в країні перебування, 12% — тимчасову роботу (чи підробітки) в країні перебування, 0,6% — доходи від бізнесу в країні перебування, 0,2% — студентську стипендію в країні перебування, 9% — дистанційну роботу в Україні, 0,8% — доходи від бізнесу в Україні, 2% — пенсію.
Труднощі, з якими стикаються
Незнання мови країни перебування як головну проблему називають 65% біженців (частіше про неї повідомляють українські біженці в Німеччині — 80%). Ще 35% респондентів назвали серед проблем труднощі в комунікації з місцевим населенням через незнання мови.
Серед головних проблем, що їх турбують, 43% біженців також назвали матеріальні проблеми, нестачу грошей (помітно рідше таку відповідь дають біженці, що перебувають в Німеччині — 25%).
Оцінюючи власне матеріальне становище в країні перебування, найчастіше респонденти зазначають, що їм грошей вистачає лише на харчування та на придбання необхідних недорогих речей (таку відповідь дають 59,5%), ще 12% відповіли, що ледве зводять кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти, 21% — що у цілому на життя вистачає, 5,5% — що живуть забезпечено, і 1% — що можуть собі дозволити придбати практично все, що хочуть.
При тому, що власний «довоєнний» рівень добробуту в Україні респонденти оцінюють значно вище — 45% відповіли, що до війни жили забезпечено, 15% — що могли собі дозволити придбати практично все, що хотіли, 26% — що в цілому на життя вистачало, 11% — що вистачало лише на харчування та на придбання необхідних недорогих речей, і 2% — що ледве зводили кінці з кінцями.
42% респондентів серед проблем, що їх турбують під час перебування за кордоном, назвали проблеми із влаштуванням на роботу, 32% — проблему з винайму житла в оренду, 21,5% — відсутність житла, 15% — некомфортне житло. 31% назвали проблеми з лікуванням, медичним забезпеченням, 22% — бюрократичні проблеми з оформленням матеріальної допомоги, отриманням статусу тимчасового захисту чи біженця (найрідше на це вказують біженці у Польщі (5%), частіше — біженці в Німеччині (49%), 14% — проблеми з організацією навчання дітей, 13,5% проблеми з організацією дозвілля дітей.
В якій області проживали опитувані до початку війни:
Раніше inform ua повідомляв, що рятуючись від війни люди раді будь-якої допомоги і часто не замислюються про те, що не у всіх, хто цю допомогу пропонує, наміри справді добрі. І що, довіряючи першому зустрічному, можна навіть стати жертвою насильства чи потрапити до трудового рабства.
